Сколювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Сколювати, -люю, -єш, сов. в. сколоти, -лю, -леш, гл. Уколоть, заколоть, проколоть. Сколює кожну житину шилом. Мнж. 145. Ой ходила молода дівчина по лісочку да сколола білую ніжку на трісочку. Чуб. V. 303. Тупутупу ногами, сколю тебе рогами. Рудч. Ск. І. 4 5. Котрий котрого да на стрілочку сколе. Чуб. V. 1079. Вони сами скололи того гайдамаку. ЗОЮР. 1. 241.
