Скахва, -ви, ж. 1. У овчинниковъ: инструментъ для очистки кожъ: широкій ножъ, вставленный вдоль въ край деревянной дощечки. Вас. 153, 157. См. Шкафа. 2. Назва інструменту овчинників.
