Скаржити, -жу, -жиш, гл. — кого. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич, шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. МВ. II. 192. Вже їго перед паном Богом скаржит. Гн. II. 227.
