Скапцаніти

Скапцані́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть (о евреяхъ). Тепер він, бач, трохи скапцанів. Левиц. І. 103.

Сучасні словники

СКАПЦАНІ́ТИ, ію, ієш, док., розм., заст. Стати бідним; збідніти. — Леськи з давніх-давен були перші багатирі в селі, а цей чогось скапцанів, — сказав о. Артемій (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 59); Борух скапцанів зовсім, фірманить тепер у Дрогобичі (Іван Франко, IV, 1950, 10) ЗБІДНІТИ, ію, ієш. Док. до бідніти і біднішати. Рід Тобілевичів належав колись до багатих і знатних фамілій польської шляхти, але ще десь у другій половині XVIII ст. несподівано збіднів (Стеценко, Життя К.-Карого, 1957, 7); — їх би [коней] можна поставить на ніч під намет коло стайні, — обізвався Антоша. — І дати оброку... не збідніли б од того... — додала Софія Петрівна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 399); — Немає у мене нічого, збіднів я зовсім, розорився (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 10); — Велике діло — одно дерево [вкрали] на всю Синяву. — Тобі, може, й не велике, а наш пан інакше думає. — На одному клені збідніє? (Михайло Стельмах, I, 1962, 88); // на що, чим. Втратити що-небудь, стати бідним, біднішим на щось. На таланти земля наша не збідніла. У нас є велике число безумовно обдарованих молодих композиторів, які мають добру загальну і спеціальну освіту (Мистецтво, 2, 1956, 32).

БІДНІШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати біднішим. Дрібна шляхта біднішала і помаленьку вмішувалась у народ (Нечуй-Левицький, I, 1956, 131).

БІДНІ́ТИ, ію, ієш, недок. Ставати бідним, біднішим; протилежне багатіти. Села бідні і бідніють що раз, то дужче, бо й там орендарі та другі п'явки не сплять (Іван Франко, I, 1955, 125).

Ілюстрації