Силянка

СИ́ЛЯНКА, -ки, ж. 1) Веревочка, снурокъ. Угор. 2) Мелкая бисеринка. КС. 1884. IX. 66. 3) Низка бусъ, грибовъ. Си́лянка ягід. Ягоды, нанизанныя на стебелекъ травы. Вх. Зн. 63. 4) Ленточка изъ бисера, нѣсколько соединенныхъ низокъ бусъ. Гол. Од. 60, 72, 73. Шух. I. 124, 125. Ум. Си́ляночка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Разок намиста. З жіночих шийних прикрас [у бойків] привертає увагу силянка (драбинка) з різнобарвних скляних намистин (Народна творчість та етнографія, 1, 1970, 31). 2. Шнурок, нитка, на які щось нанизують. Насмішкувато і радісно задзвенів такий тенор, на який, здавалося, пісні самі повинні нанизуватись, немов корали на силянку (Михайло Стельмах, I, 1962, 609). 3. Що-небудь, нанизане на шнурок, нитку.

Ілюстрації