Серцевий
Серцевий, -а, -е. Сердечный, къ сердцу относящійся. — но́жик. Почти овальной формы деревянная дощечка съ отверстіемъ для держащаго ее пальца посрединѣ; нею горшечникъ выравниваетъ снаружи стѣнки вылѣпленной посуды. Шух. І. 261, 262.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЕРЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до серце 1. Наприкінці першого року життя [дитини] у зв'язку з розвитком серцевого м'яза ударний об'єм серця зростає більше, ніж у 4 рази (Шкільна гігієна, 1954, 79); Небажані реакції, що виникають під час операції, виявляються в порушенні серцевої діяльності, розладі дихання (Наука і життя, 7, 1958, 27); // Пов'язаний з хворобою серця. У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 267); // Признач. для лікування хвороб серця. Знову вдаються [лікарі] до серцевих ліків. Він немов повертається до життя (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 307); Випила [Оксана Сергіївна] серцеві краплі й полежала після них (Юрій Яновський, II, 1954, 71).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Серцевий, -а, -е. Сердечный, къ сердцу относящійся. — но́жик. Почти овальной формы деревянная дощечка съ отверстіемъ для держащаго ее пальца посрединѣ; нею горшечникъ выравниваетъ снаружи стѣнки вылѣпленной посуды. Шух. І. 261, 262.