Сережечка
Зміст
Словник Грінченка
Сере́жечка, -ки, ж. Ум. отъ серга.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Те саме, що серга 1. Олена Іванівна одяглась у блакитне шерстяне плаття,.. у вухах сережки блищать (Панас Мирний, III, 1954, 82); Від солодкої усмішки сережка в ніздрі [жінки] тремтіла (Леся Українка, III, 1952, 713); У правому усі йому теліпалась мідна сережка (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 66); * Образно. Дивився [Макар] на сріблясту сережку місяця, що самотньо висіла в холодному небі (Спиридон Добровольський, Тече ріка.., 1961, 59); * У порівняннях. З ясенів спадає сухий лист на трухлу солому, падає додолу на зів'ялі півники, сережками чіпляється в бур'янах (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 13); На бруньках лип сережками звисають прозорі, синюваті краплини (Михайло Стельмах, I, 1962, 45).
2. бот. Суцвіття деяких деревних рослин у вигляді китиці з дрібних квітів. Чоловічі квітки [волоського горіха] зібрані в сережки (Садівництво і ягідництво, 1957, 31); Над водою гірко і п'янко пахло осиковими сережками, вербовими котиками і соком, що пробивав молоду кору (Михайло Стельмах, I, 1962, 455); Скоро по лісах викинуть зеленуваті сережки кремезні дуби (Вечірній Київ, 11.V 1957, 3); // рідко. Волоть у деяких злакових рослин, а також грона ягід. Бачив [Гаврило], як жито пускає трубку, як воно колоситься, вигойдуючи тендітні сережки спор (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 397); Багряні сережки вовчих ягід схожі на коштовні самоцвіти, що хтось розвішав на кущах (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 368).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
СЕРЕ́ЖЕЧКА, и, ж. Пестл. до сере́жка 1. От узяла я ті гроші в калиточку, чотири карбованці братові послала, за п’ятого купила то намистечка дівчаткам, то сережечки (Вовчок, І, 1955, 18).
Ілюстрації
|
|
|
|
