Середина

Середина, -ни, ж. 1) Середина, средина. 2) Внутренность. Ум. Серединка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках СЕРЕ́ДИНА, и, жін. 1. Місце, однаково віддалене від кінців, країв чого-небудь. Громада стала на улиці, на середині. Павло перед нею (Марко Вовчок, I, 1955, 174); Блискавки бігли з різних сторін до середини неба (Іван Франко, IV, 1950, 337); В середині гуртка Долон, колишній наречений Кассандри (Леся Українка, II, 1951, 265); Стала [Катря] снопи складати. Накидає вилами на стіжок снопів, а тоді по драбинці вилізе — викладе їх, та й знову. Середину ще вибивала (Андрій Головко, II, 1957, 199); Батько посадив Юру, брата і сестру в човен, і вони випливли аж на середину ставка (Юрій Смолич, II, 1958, 14).

У середині — між двома особами або предметами. За обідом Йосипа посадили у середині, між старою й старим (Панас Мирний, IV, 1955, 48).

2. у знач. присл. серединою. Посередині. Бистра вода несе його серединою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 342); // у знач. прийм. з род. в. Те саме, що посередині. Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 355); Ми йдемо серединою бульвару в напрямку до східців у порт (Юрій Яновський, II, 1958, 45). 3. Внутрішня частина чого-небудь. Гнив деревина на корені: уже й віти її посохли і середина випала (Панас Мирний, III, 1954, 23); Всі дивились, як він кусав пиріг і виколупав пальцем з середини сливи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 280); Ми зневажливо штовхаємо ногами іржаве кермо, воно рипить, ми ворушимо вісь гвинта, вона злегка гуде, резонуючи в порожній середині (Юрій Яновський, II, 1958, 46); Біла середина картоплини аж виблискує смачними кришталиками (Іван Багмут, Опов., 1959, 11); — Кавун — то наш піт і наша праця, а він вибере якнайбільшого, хряп об коліно, середину виїсть, а решту в бур'ян (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 35); // Простір в обгородженому місці, в приміщенні. Середина хати удови Морозихи. Стіл, лавки, піч, кочерги, піл, мисник і усяке збіжжя (Марко Кропивницький, I, 1958, 71); Зупинившись коло поганенького будиночка, в якому ледве видно було невеличкі віконця, Тарас зліз з коня і пішов до середини (Олександр Довженко, I, 1958, 266); // Внутрішні органи людини або тварини; нутро, нутрощі. Про нього говорили, що він має верблюжий шлунок і наїдається на цілий тиждень. То правда. Я маю середину фест [добру]. А знаєте чому? Бо мені її чинбар вичинив (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 352); Після покрови анову знайшов [Тодір] біля Синяви свою худобину з виїденою серединою (Михайло Стельмах, I, 1962, 208); // перен. Сфера внутрішніх переживань, психічний склад людини; душа. Такий мій характер, така моя середина, і я не раз обливав слізьми свої руки, схиливши голову на них, не в силі хоч раз цього позбутися (Юрій Яновський, I, 1958, 183); Тоді, в печалі чи радості, добрішим і кращим стає чоловік і з подивом бачить, скільки зайвого мулу невідомо для чого осіло в його середині, як швидко сіра буденщина розхлюпала його чашу кохання (Михайло Стельмах, I, 1962, 202). 4. Час, однаково віддалений від початку й кінця чого-небудь. Починаючи з середини тижня, ходили по вулицях молоді з розпущеними косами і падали в ноги, прохаючи на весілля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); Хто читав «Печерські антики» Лєскова, ..той може собі уявити патріархальний Київ середини минулого століття (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 7); В середині грудня Кутузов зі штабом вступив у звільнене козаками Платова Вільно (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 400); 22 червня на всіх антарктичних станціях весело відзначають середину зими (Наука і життя, 7, 1968, 20). 5. Проміжна поміркована позиція в чому-небудь. Чому у наших поетів нема середини між дитячою пісенькою і політичним або філософським трактатом?.. (Леся Українка, V, 1956, 176); Не шукай ніколи середини, Друзям вір, а ворога пали! (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 175). ♦ Зависати (зависнути) на середині — бути у невизначеному становищі. Від бідних відірвалися [Чуплаки], до багатих не прибилися, та так і зависли насередині (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 13); Золота середина див. золотий; Триматися середини — утримуватися від рішучих дій, вчинків; займати помірковану позицію в чому-небудь. Розважуй, Не намагайся угору в найтонший етер підійматись, Щоб не спалити небесних чертогів, і вниз не спускайся, Щоб не згоріла земля. Тримайся середини, сину (Микола Зеров, Вибр., 1966, 315). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 134.

Ілюстрації

).

).

Іншими мовами

center (eng) https://uk.glosbe.com/uk/en/середина middle (eng) https://uk.glosbe.com/uk/en/середина

centrer (fr) https://www.babla.ru/английский-французский/center milieu (fr) https://www.babla.ru/английский-французский/middle