Світилка

Світилка, -ки, ж. Дѣвушка, исполняющая обрядъ держанія меча и свѣчи на свадьбѣ, — это сестра жениха, а если ея нѣтъ, ближайшая послѣ нея родственница; если ихъ нѣсколько, то есть старша. КС. 1883. II. 380. ХС. VII. 425. МУК. III. 106. Ум. Світи́лочка. Грин. ІІІ. 481. Світилочко, повная роже, дивитися на тебе гоже. Мет. 202.

Сучасні словники

Одна з дійових осіб українського традиційного весілля. На Полтавщині в Світилки кликали переважно дівчинку-родичку з боку Молодого. У обов’язки Світилки входило "світити" Молодим дорогу. Світилка весь час від приїзду Молодого по Молоду до часу, коли вони сідали за весільний стіл, носила в руках складної конструкції букет ,що складався з квіток, 2 свічок, дерев’яного "меча", хрестика та верхушки і "спідушки" хліба.

Ілюстрації