Свідер

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Свідер, -ра, м. = Свердел. Подольск. г.


Сучасні словники

СВЕРДЕЛ, дла, ч. Ріжучий інструмент, обертаючи який, роблять отвори, заглибини в металі, дереві, грунті і т. ін.

Діждався Петро півночі, одягся, узяв з собою три мішки й свердел та й пішов до гамазеїв (Гр., І, 1963, 255); Він кидався на стіну залізної руди,
притискав до неї пневматичний свердел, який джеркотів, наче кулемет (Ю. Янов., Мир, 1956, 171);
* У порівн. - В тебе слово, як свердел; язик, як бритва (Н.-Лев., III, 1956, 321).

Ілюстрації

Sverdlo010426.jpg Sverdlo010426 (2).jpg Sverdlo010426 (4).jpg Sverdlo010426 (3).jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

1. Slovnyk.ua. Свідер. URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=свердел (дата звернення: 01.04.2026).

Зовнішні посилання