Сворінь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Сворінь, -ня, м. 1) Шворень. Kolb. І. 67. 2) Болтикъ, которымъ прикрѣплены подножки въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. III. 16. 3) Часть самотоки. Шух. I. 150. 1) Шипъ, на которомъ вращается рулевое весло у плота. См. Керма. Шух. І. 181. о) Часть пїл. См. Пїла. Шух. І. 254.
