Свистун

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Свистун, -на, м. 1) Свистящій человѣкъ. 2) Дѣтская игрушка: глиняная свистулька въ видѣ птицы или звѣря. 3) Пустой орѣхъ съ отверстіемъ. Був колись оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Ум. Свистунець, свистунчик.