Сваха

Сваха, -хи, ж. 1) Мать зятя или невѣстки, а также родственница одного изъ супруговъ, по отношенію къ родственницѣ другого. Маркев. 109. Пишна сваха, пишна, проти зятя не вийшла. Мет. 191. 2) Свахами взаимно называются женщины, вступившія между собою въ какую либо коммерческую сдѣлку. Ум. Сва́шка, свашечка, сванька, сваненька, сванечка, сванютка и пр., но всѣ эти слова употребляются преимуществ. въ особомъ значеніи, — см. Свашка.

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 1.2 Орфографічний словник української мови
2 Іноземні словники
- 2.1 English-Ukrainian DICTIONARY
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
6 Цікаві факти

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СВАХА, и, жін.

1. Жінка, яка, добре знаючи весільні обряди, порядкує на весіллі. Князь із молодою княгинею сидять високо на тому возі, а навкруги свахи, дружки, світилка з мечем і музики (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 267); [Капуста:] Пані свахо, Частуй гостей. Та не барись і ти, Дружко мій любий, наливай чарки (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 199); * У порівняннях. Ріпники бігли на полуйку, як свахи на весілля (Іван Франко, IV, 1950, 9); // Жінка, яка займається сватанням, влаштуванням шлюбів. Роль свахи або посаженої [посадженої] матері була найлюбіша їй [графині] з усіх роле їй (Іван Франко, VI, 1951, 348). ♦ Переїжджа сваха — той, хто не тримається одного місця.

2. Мати або родичка одного з подружжя щодо батьків або родичів другого. Закувала зозулина на даху, на даху, Моя мамка твою матір не хоче за сваху (Коломийки, 1969, 216); Перед самим різдвом до баби Зіньки зайшов її сват Филін. — Чи ви чули, свахо, що виробляють парубки? Чого натворив в корчмі Денис? — спитав Филін (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 361).