Саєт
Саєт, -ту, м. сайта, -ти, ж. 1) Годъ тонкаго англійскаго сукна. К. ЧР. 4 26. Штани із дорогої саєти. К. ЧР. 85. 2) Шелковая матерія? Жінки у золоті, у саєті, у намистах дуже дорогих. Рудч. Ск. II. 102.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
САЄ́Т, у, чол., САЄ́ТА, и, жін., заст. Ґатунок тонкого англійського сукна. Коли в кого жупан, то сама чиста саєта (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 281);
// Ґатунок оксамиту. Саєти блищали (Панас Мирний, I, 1949, 169); * У порівняннях. Сонце сідало, ..у воді дерево грало, наче шовки та саєти (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 376);
// Вироби, одяг із цих тканин. Жінки у золоті, у саєті, у намистах дуже дорогих (Словник Грінченка); Далі за столами.. панство вельможне: убране в саєти, єдваби, златоглави (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 24); Він ходив в саєтах, Жив у палатах (Іван Франко, X, 1954, 151).
Орфографічний словник української мови
Сає́т іменник чоловічого роду
тканина рідко
Жайворонок. Знаки української етнокультури
Cає́т = сає́та — ґатунок старовинного тонкого англійського сукна; також ґатунок оксамиту і вироби з цих тканин; ознака заможності й багатства. Штани з дорогої саєти (П. Куліш); Жінки у золоті, у саєті, у намистах дуже дорогих (казка).