Самотіти

Самотіти, -тію, -єш, гл. Жить уединенно. А я самотію у Новогрудку.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

САМОТІТИ, ію, ієш, недок.

1. Бути розташованим, стояти відокремлено, ізольовано від кого-, чого-небудь. По далеких горбах самотіли тихі гуцульські оседки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 317); У лісах північної Волині самотіє самотою хуторець Діброва (Літературна Україна, 30.III 1965, 1); Минає [Терентій] кучеряві груші, що сумно самотіють у полях (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 513).

2. рідко. Жити одиноко, самітньо. Я самотію в Новогрудку (Словник Грінченка);
// Бути, залишатися без догляду, уваги. Мимо проходять люди, тупа копитом в стежку осел, а садок самотіє, запущений і забутий (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 413).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Самотіти, -тію, -єш, гл. Жить уединенно. А я самотію у Новогрудку.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

САМОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

1. Бути розташованим, стояти відокремлено, ізольовано від кого-, чого-небудь. По далеких горбах самотіли тихі гуцульські оседки (Коцюб., II, 1955, 317); У лісах північної Волині самотіє самотою хуторець Діброва (Літ. Укр., 30.ІІІ 1965, 1); Минає [Терентій] кучеряві груші, що сумно самотіють у полях (Стельмах, Хліб.., 1959, 513).

2. рідко. Жити одиноко, самітньо. Я самотію в Новогрудку (Сл. Гр.);
// Бути, залишатися без догляду, уваги. Мимо проходять люди, тупа копитом в стежку осел, а садок самотіє, запущений і забутий (Коцюб., II, 1955, 413).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

САМОТІТИ, -і́ю, -і́єш, недок.

1) Бути розташованим, стояти відокремлено, ізольовано від кого-, чого-небудь.

2) рідко. Жити одиноко, самотньо. || Бути, залишатися без догляду, уваги.

самотинний -а, -е. Який здійснюється, відбувається і т. ін. без інших; самітний.

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Само́тність — соціально-психологічне явище, емоційний стан, пов'язане з відсутністю близьких, позитивних емоційних зв'язків з людьми та / або зі страхом їх втрати в результаті вимушеної або наявної психологічної причини соціальної ізоляції. У рамках цього поняття розрізняють два різних феномени — позитивна (самітність) і негативна (ізоляція) самотність, однак найчастіше поняття самотності має негативні конотації. Проблема визначення самотності пов'язана з різноманіттям трактувань цього поняття у різних дослідників, серед них: • почуття самотності й соціальна ізоляція; • хворобливе переживання вимушеної ізоляції; • добровільне усамітнення, пов'язане з екзистенціальним пошуком.