Самиця

"Словарь української мови"

Самиця, -ці, ж. Самка. Ум. Самичка.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

САМИ́ЦЯ, і, жін. Особина жіночої статі у тварин, комах і т. ін. Вечорами можна помітити кажанів, які літають трохи повільніше від інших — це самиці, які несуть на грудях своїх малят (Наука і життя, 6, 1961, 54); Щупаки плили у прибережні води Вслід за самицями, як завжди, рік у рік... (Максим Рильський, II, 1946, 210); // Жінка як носій жіночих статевих ознак; хтива, сластолюбна жінка. У жінці нічого не бачив більше [Славко], опріч самиці (Лесь Мартович, Тв., 1954, 243).

Найповніший тлумачний словник української мови

-і, ж. Особина жіночої статі у тварин, комах і т. ін. || Жінка як носій жіночих статевих ознак; хтива, сластолюбна жінка.

Ілюстрації

Джерела та література

1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.

Том 4, ст. 98. <a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/53243-samycja.html

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 27.
2. http://eslovnyk.com/%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D1%86%D1%8F