Садовий
Садовий, -а, -е. Садовый. Проклята їх на світі займанщина, не знатимуть дороги садової. К. Іов. 54.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
.1. Прикм. до сад. Дожидали пани якогось празника собі, сад прибирали — загадали чоловіків пригнати на ту садову роботу (Марко Вовчок, I, 1955, 146); — Глянь, як тебе, дівчину просту, привітали!.. Ти їм наче садових пахощів з України з собою занесла (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 282); Світлий промінь пада В садову гущінь (Павло Грабовський, I, 1959, 192); Краса садова, наче чаром, обмила, обхопила Христю (Панас Мирний, III, 1954, 314); // Який займається роботою в саду. Колись, як тільки народився колгосп, у садовій бригаді було п'ять пар роботящих рук, а тепер — вісімдесят (Радянська Україна, 23.XI 1961, 3); // Признач. для робіт у саду, для його догляду. В республіці організовано виробництво високоякісного садового і виноградарського ручного інвентаря (Колгоспник України, 9, 1956, 2); Садові ножиці (секатор) застосовують переважно для зрізування тонких гілок у дерев, смородини, аґрусу (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 450); Батько тримав садову лійку (Юрій Смолич, II, 1958, 8); // Признач. для саду, який міститься в саду, розташований у ньому чи навколо нього. В тім домі жив маляр, що малював покої, паркани та садові лавки (Іван Франко, IV, 1950, 92); Міріам нишком крадеться попід садовим муром (Леся Українка, II, 1951, 118); Я встаю і йду садовою доріжкою (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 10). ▲ Садовий вар див. вар. 2. Який вирощують у саду; культивований; протилежне дикорослий. На довгому дроті колихався цілий оберемок цвітних [кольорових] ліхтарів. Трохи не кожна гілка убогого садового дерева горіла своїм вогнем (Панас Мирний, III, 1954, 260); — То панночці пролісків простих схотілось? Їх в місті немає ніде! Тут тільки садові квітки (Леся Українка, I, 1951, 46); Садові, або культурні, троянди є результатом копіткої багатовікової праці людини (Наука і життя, 4, 1962, 47); * Образно. — Ох ти [Одарочко], моя квіточка садовая, — скрикнула мати (Панас Мирний, I, 1954, 253); // Який живе, водиться в саду. Розмова двох вчених відбувалась у самій гущавині запашного яблуневого цвіту, під гудіння бджіл і веселе цвірінькання садових пташок (Олександр Довженко, I, 1958, 479); // Уживається як складова частина назв рослин, птахів. На узбережжі Чорного і Каспійського морів є рослини, які розкидають своє насіння. Називають їх церець-пирскач або садовий бальзамін (Наука і життя, 7, 1964, 60); Складаючи букет, слід пам'ятати, що не всі рослини терплять сусідство. Гвоздики і садові ротики — швидко в'януть (Знання та праця, 6, 1969, 26); Садовий жасмин; Садова вівсянка. 3. Стос. до садівництва (у 1 знач.); садівницький, садівничий. Настала весна. Великі спустошення спричинили морози в садовому господарстві Середньої Росії (Олександр Довженко, I, 1958, 473); Мав методи, признаться, старожитні Тодось у садовому ремеслі (Максим Рильський, II, 1960, 70). ♦ Садова голова, рідко — те саме, що Капустяна голова (див. голова).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Садовий, -а, -е. Садовый. Проклята їх на світі займанщина, не знатимуть дороги садової. К. Іов. 54.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
1. Прикм. до сад. Дожидали пани якогось празника собі, сад прибирали — загадали чоловіків пригнати на ту садову роботу (Вовчок, І, 1955, 146); — Глянь, як тебе, дівчину просту, привітали!.. Ти їм наче садових пахощів з України з собою занесла (П. Куліш, Вибр., 1969, 282); Світлий промінь пада В садову гущінь (Граб., І, 1959, 192); Краса садова, наче чаром, обмила, обхопила Христю (Мирний, III, 1954, 314); // Який займається роботою в саду. Колись, як тільки народився колгосп, у садовій бригаді було п’ять пар роботящих рук, а тепер — вісімдесят (Рад. Укр., 23.ХІ 1961, 3); // Признач. для робіт у саду, для його догляду. В республіці організовано виробництво високоякісного садового і виноградарського ручного інвентаря (Колг. Укр., 9, 1956, 2); Садові ножиці (секатор) застосовують переважно для зрізування тонких гілок у дерев, смородини, агрусу (Колг. енц., II, 1956, 450); Батько тримав садову лійку (Смолич, II, 1958, 8); // Признач. для саду, який міститься в саду, розташований у ньому чи навколо нього. В тім домі жив маляр, що малював покої, паркани та садові лавки (Фр., IV, 1950, 92); Міріам нишком крадеться попід садовим муром (Л. Укр., II, 1951, 118); Я встаю і йду садовою доріжкою (Кол., На фронті.., 1959, 10). ◊ Садо́вий вар див. вар. 2. Який вирощують у саду; культивований; протилежне дикорослий. На довгому дроті колихався цілий оберемок цвітних [кольорових] ліхтарів. Трохи не кожна гілка убогого садового дерева горіла своїм вогнем (Мирний, III, 1954, 260); — То панночці пролісків простих схотілось? Їх в місті немає ніде! Тут тільки садо́ві квітки (Л. Укр., І, 1951, 46); Садові, або культурні, троянди є результатом копіткої багатовікової праці людини (Наука.., 4, 1962, 47); * Образно. — Ох ти [Одарочко], моя квіточка садовая,— скрикнула мати (Мирний, І, 1954, 253); // Який живе, водиться в саду. Розмова двох вчених відбувалась у самій гущавині запашного яблуневого цвіту, під гудіння бджіл і веселе цвірінькання садових пташок (Довж., І, 1958, 479); // Уживається як складова частина назв рослин, птахів. На узбережжі Чорного і Каспійського морів є рослини, які розкидають своє насіння. Називають їх перець-пирскач або садовий бальзамін (Наука.., 7, 1964, 60); Складаючи букет, слід пам’ятати, що не всі рослини терплять сусідство. Гвоздики і садові ротики — швидко в’януть (Знання.., 6, 1969, 26); Садовий жасмин; Садова вівсянка. 3. Стос. до садівництва (у 1 знач.); садівницький, садівничий. Настала весна. Великі спустошення спричинили морози в садовому господарстві Середньої Росії (Довж., І, 1958, 473); Мав методи, признаться, старожитні Тодось у садовому ремеслі (Рильський, II, 1960, 70). ◊ Садо́ва голова́, рідко — те саме, що Капу́стя́на голова́ (див. голова́).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
1) Прикм. до сад. || Який займається роботою в саду. || Признач. для робіт у саду, для його догляду. || Признач. для саду, який міститься в саду, розташований у ньому чи навколо нього. Садовий вар. 2) Якого вирощують у саду; культивований; прот. дикорослий. || Який живе, водиться в саду. || Уживається як складова частина назв рослин, птахів. Садова вівсянка. •• Садо́вий жасми́н — рід рослин родини ломикаменевих. 3) Стос. до садівництва (у 1 знач.); садівницький, садівничий.
==Ілюстрації==
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
За українською традицією кожна хата має мати біля себе садочок з криницею. Ця традиція відрізняє українців від сусідніх народів виразним бажанням обробляти землю і мати замість парку і луки — сад, город і ставок.
