Садити
Сади́ти, -джу́, -диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. Мет. 216. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. Ном. № 11719. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Кн.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
САДИТИ, саджу, садиш, недок., перех. 1. Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. Любо вітами старими Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 350); Ходить [Хима] по садочку, ходить, топче пахучі квіти, що сама садила й поливала; про все їй байдуже (Марко Вовчок, I, 1955, 50); Скрізь зелено, свіжо.., по городах садять капусту і біб (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 414); У більшості районів картоплю садять у квітні (Хлібороб України, 1, 1970, 24); Прийшла пора садити кукурудзу (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 92); * Образно. Доля грядки копле [копає]. Красу садить, розум сіє (Іван Франко, X, 1954, 16).
Садити під лопату див. лопата; Садити під маркер див. маркер 2; Садити сад (парк і т. ін.) — закопувати на певній площі коріння саджанців дерев, кущів і т. ін., щоб з них виріс сад, парк і т. ін. Квітує сад. Це я його садив. І на душі у мене тепло й гарно(Любомир Дмитерко, Київські кручі, 1962, 38); Як дбайливі землі господарки Парк садили дівчата лої (Степан Крижанівський, Під зорями.., 1950, 8).
2. ким, за кого, на що, розм. Те саме, що саджати 2.
Садити на престол див. престол.
3. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. Тіні зганяє [Харон], що там скрізь по лавах довженних сиділи, І на розчищене місце Енея великого садить (Микола Зеров, Вибр., 1966, 250); Велика метушня зайшла; Двох друзів садять до стола (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 131).
Садити квочку — підкладати під квочку яйця для виведення курчат. Заново ситце на кілочку, а як пристаріється, садять квочку (Номис, 1864, № 5316).
♦ Садити на мілину див. мілина. 4. перев. у сполуч. із сл. в тюрму, під арешт і т. ін., розм. Ув'язнювати, позбавляти волі. — Не бачиш, кого можна садити у чорну, а кого ні? (Панас Мирний, І, 1954, 284); Коли більше начальство каже меншому: посади Івана в кутузку — менше начальство бере, садить і знає,-що чинить вищу волю (Володимир Самійленко, II, 1958, 232); Дома я спитав у тата: — Хіба за те, що годують кішок солодким пирогом, садять у тюрму? (Іван Багмут, Опов., 1959, 9). 5. Поміщати в гарячу піч для випікання, обпалювання тощо. — Вони [діти] пишуть, щоб ми були ветлі, коли міситимемо і садитимемо хліб. — Пхе! — засміявся Майстер Найсолодших Булок. — Це ще моя прапрабабуся знала, що хліб у веселої хазяйки завжди найкращий (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 115); Біля печі в кутку приперті до стіни кочерга і дерев'яна лопата — садити й вибирати хліб (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 32). 6. Те саме, що саджати 7. 7. Розташовуючи певним чином, прикріпляти, пришивати на чомусь, де-небудь щось. Лата на лату сади, а копійку на горілку держи (Номис, 1864, № 11719). 8. перен., розм. Витрачати кошти на щось неекономно, марно. Вбиралась [Мася], як павич; останню краплю крові, як то кажуть, тягла з матері та все садила на крами(Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 80). 9. також неперех., розм. Уживається на позначення дій, що виконуються з особливою силою, інтенсивністю, азартом і т. ін.; // Танцювати із запалом. Парубок налягає на закаблуки, садячи тропака... (Панас Мирний, III, 1954, 203); — Сади, Мітла, сади! — кричали танцюристи до круглого, як барило, козака (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 97); // Швидко, стрімко бігти; мчати. Незважаючи на біль, вона [ведмедиця] знов кинулася на Мирославу. Небезпека була страшна.. Звір садив просто, грозячи вже тепер своїми страшними зубами (Іван Франко, VI, 1951, 18); // Сильно бити. Колісник гукав.., аж вікна бряжчали, за що його кума раз по раз садила кулаком у спину (Панас Мирний, III, 1954, 92); Кричали жінки. Чоловіки тільки сопли і садили кулаками, як гирями (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 412); // Стукати із силою по чому-небудь. Десятки кулаків садять, б'ють у двері, закладені зовні, як прогоничем, товстим ломом (Олесь Гончар, I, 1954, 346); // Безперервно стріляти; обстрілювати щось. — Якір.. садить кулю за кулею в червоного туза, що висить на стінці (Гнат Хоткевич, I, 1966, 66); Ворожа артилерія закопалась перед селом за млинами й садить тепер на пристріляне місце (Юрій Яновський, I, 1958, 150); // Вириватися звідкись густою масою; валити, бухати. З вікон літньої кухні.. садить чорний густий дим (Ольга Кобилянська, III, 1956, 183).
[Крутенько] садити гопака (гайдука і т. ін.) див. крутенько.
♦ Садити чортами — лаятися, згадуючи чорта. Садила [Маланка] чортами так обережно, так делікатно, як тільки можна було в неділю, по службі божій (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 11).
"Словопедія"
садити дієслово недоконаного виду
САДИТИ (сад) саджати, садовити; (на царство) коронувати; (гроші) ЖМ. тратити; (гопака) різати, витинати, ТЯТИ, утинати; (- бігуна)мчати, шпарко бігти; (кулаками) бити; (у двері) стукати; (- дим) валити; (кулю за кулею) слати, посилати, пускати; (з гармат)стріляти; (чортами) ІД. сов. вивергати прокльони.
САДИТИ = саджати, = садовити 1) сажать, разг. садить; усаживать (предлагать или помогать кому-н. сесть; помещать хлеб в печь и т.п.) 2) (растения) сажать, разг. садить 3) разг. а) (тратить, расходовать) просаживать б) (бить с силой) садить, гвоздить, дубасить, тузить в) (стрелять) садить г) (танцевать) садить, отплясывать, отхватывать, откалывать д) (двигаться массой) валить
САДИТИ
саджа́ти (сади́ти) / посади́ти (посадови́ти) на стіл кого, іст. Надавати комусь князівську владу (в Давній Русі). Володимира Мономаха посадили на стіл у Києві під час народного повстання 1113 р. (З газети); // Наділяти кого-небудь владою. А запорожці .. Іванця.. на стіл саджають ..— Гетьман, гетьман Іван Мартинович! — кричать на все горло (П. Куліш).
сади́ти закаблу́ками. Завзято, із запалом танцювати. Садить Ванька закаблуками (Остап Вишня).
сади́ти (садови́ти) / посади́ти на мілину́ кого, що. Призводити до складних обставин, труднощів, спричинювати невдачі. В тебе глобальні ідеї, обширні плани, а щоденна логіка життя садить тебе на мілину (З газети); — Незручно йому (командиру корабля) такого досвідченого боцмана на мілину перед командою садовити (Д. Ткач); Йому (Тихонюку) відразу здалось, що цей випадок посадить на мілину всю добру славу Кленівської школи (Ю. Збанацький).
сади́ти (садови́ти) / посади́ти на хліб та (і) (на) во́ду кого. Карати кого-небудь голодом, обмежуючи найнеобхіднішим у їжі. Поодинці він (слідчий) садовив їх (революціонерів) на хліб та на воду (С. Чорнобривець); Чи не посадили Вас .. На хліб і воду, на покуту за редакторські гріхи? (М. Коцюбинський).
сади́ти чорта́ми. Лаятися, згадуючи чорта. Садила (Маланка) чортами так обережно, так делікатно, як тільки можна було в неділю, по службі Божій (М. Коцюбинський).
Культурологічний словник
Орфоепія Найпоширеніші чергування голосних [в] — [о]: нести — носити, везти — возити; [і] — [а]: сідати — садити, лізти — лазити; [е] — [і]: летіти — літати, плести — заплітати; [о] — [а]: котити — катати, стояти — стати; [о], [е] — [і]: нога — ніжка, овес — вівса, село — сіл, школа — шкіл, осені — осінь, кореня — корінь. Голосні [о], [е] стоять у відкритих складах, а [і] — у закритих (ро- бота — ро -біт -ник; пи-ро-га — пи -ріг; ки-се-лю — ки -сіль). У цього правила багато винятків: [о], [е] не змінюються на [і] в закритих складах, коли вони випадні (лісок — ліска), у звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-, -еле-, -ер-, -ор-, -ов-: ворон, берег, розколов, шовк, голос, шелест, борг, чверть (але: дорога — доріг, смороду — сморід, болото — боліт тощо); у суфіксах та префіксах (перевезень, розтин), в особових формах дієслів (пливеш, знатимеш), у Р. в. множини іменників ж. p. І відміни (істот, веж), в абревіатурах (неп) та словах іншомовного походження (фантом); у наголошених кінцевих частинах складних слів -вод, -нос, -воз, -лов, -роб: діловод, молоковоз, водонос, риболов, землероб (але у кінцевих -хід, -ріг чергування відбувається: всюдихід, Козеріг); [о], [е] — нуль звука: ставок — ставка, орел — орла, хлопець — хлопця, сестер — сестра, пісень — пісня; [е] — [о] в окремих словах після шиплячих: шести — шостий, женити — жонатий, пшениця — пшоно. [о] — [а]: скочити — скакати, допомогти — допомагати.
Іноземні словники
українська-англійська Словник
• plant • (through: pl:ustawiać pl:urządzenie ru:сажать ) set • (through: pl:wytwórnia pl:zakład pl:fabryka ) mill • (through: pl:ustalać pl:pozycja pl:poza ) pose • (through: pl:ustawiać pl:rzucać ru:сажать ) put • (through: pl:wytwórnia pl:zakład pl:fabryka ) works • (through: pl:ustawiać pl:pozycja ru:сажать ) place • (through: pl:wytwórnia pl:zakład pl:fabryka ) factory • (through: pl:ustalać pl:pozycja ) fix • (through: pl:wyposażenie pl:urządzenie ) furnishings • (through: pl:pozycja pl:poza ) attitude • (through: pl:pozycja pl:poza ) posture • (through: pl:ustawiać pl:ustalać ) adjust • (through: pl:wyposażenie pl:urządzenie ) furnishing • (through: pl:ustawiać pl:rzucać ) pitch • (through: pl:wyposażenie pl:urządzenie ) fitment • (through: pl:ustawiać pl:ustalać ) arrange • (through: pl:wyposażenie pl:urządzenie ) equipment • (through: pl:urządzenie pl:zakład ) establishment • (through: pl:ustalać pl:fundować ) establish • (through: pl:agregat pl:urządzenie ) unit
ЯНДЕКС словари
гайдука садити плясать гайдука Русско-украинский словарь. ИТФ «Перун» › плясать гайдука (вприсядку) Украинско-русский словарь. ИТФ «Перун» › (надсаживать) надсаäжувати, надсадити, -саджу, -садиш надорвать Русско-украинский словарь. ИТФ «Перун» › (что во что) засаджувати, засадити, -саджу, -садиш и мног. позасаджувати засунуть
Ілюстрації
|
|
|
|
|
