Різьбяр
Різьбяр -а́, різьба́р, -я́, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.).
Зміст
Академічний тлумачний словник української мови
РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, чол. Майстер різьблення (у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 32); А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 38); * Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або Коцюбинський (Письменники зблизька, 1958, 24).
Історія різьби по дереву
Різьблення по дереву це мистецтво, яким славилися стародавні слов'яни ще в 11 столітті. Проте саме мистецтво виникло набагато раніше. Різьбленням прикрашалися трони єгипетських фараонів, вікінги гойдали своїх дітей в різьблених колисках, у Франції різьблення по дереву стало невід'ємною частиною бароко((від порт. barroco ісп. barrueco та фр. baroque — перлина неправильної форми) — стиль у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі та архітектурі ) початку XVI століття — кінця XVIII століття).
Види різьби
ГЛУХА РІЗЬБА При глухому різьбленню (англ. Chip carving) на поверхні виробу утворюються невеликі поглиблення, що становлять геометричний малюнок з різних трикутників, квадратів, багатогранників, ліній. Це так зване геометричне, або клинове різьблення, — малюнок його відрізняється різкими переходами від світла до тіні.
НАСКРІЗНА РІЗЬБА Наскрізна (ажурна) різьба — підрозділяється на власне наскрізну і накладну, має два підвиди: Прорізне різьблення (наскрізні ділянки прорізаються стамесками та різцями) і пропильне різьблення (фактично те ж саме, але такі ділянки випилюються пилкою або лобзиком). Наскрізне різьблення характерне для лиштв, карнизів, балконних огороджень.
ПЛОСКЕ РІЗЬБЛЕННЯ Одним з найдавніших способів оздоблення дерев'яних виробів вважається плоске різьблення, що виконувалося найпростішими інструментами — сокирою чи ножем. На Гуцульщині його називають: «сухим» або «чистим». Елементами такого різьблення є прості геометричні фігури, утворені поєднанням горизонтальних, вертикальних та скісних (під кутом 45-60 градусів) ліній. У неглибокі лінії — заглиблення іноді втирають вугільний пил або сажу з льняною олією, що надає рисунку графічної виразності, чіткості, наближаючи його до гравюри. Такий прийом оздоблення можна побачити на старих гуцульських скринях та столах.
Інструменти та пристрої
«Рівчак» — має рівну горизонтальну фаску шириною 1, 3, 5, 8, 10, 25 мм. Використовується для вирізування квадратів, трикутників, прорізування неглибоких ліній.
«Листівник» — у розрізі фаски має заокруглений профіль шириною від 3 до 25 мм, ним вирізують «колоски», «листочки», «косички».
«Скосок» — для тригранно-виїмчастого різьблення.
«Лопатка» — має скіс фаски від центра до боків, нею виконують мотиви «зубці», окремі елементи «сонечка».
«Футчик» — для виконання елементів і мотивів орнаменту першої групи.
«Підківкою» — вирізують напівкруглі жолобчастоподібні елементи орнаменту.
«Вибиросчик» — потрібний для підбирання та чищення.
«Очкарик» — витискує у різьбленні кружечки — «очка».
«Гребінчик» — має насічки, використовується для карбування фону.
«Цюкавка» — призначена для такої ж мети.
«Друлівник» — саморобний дриль.
«Паскарики» — пристрій для нанесення паралельних ліній, смужок певної ширини.
«Клюкарка» — для вирізування канавок, які потім інкрустують обробляючи прямокутну чи квадратну поверхню, загнуту частину в 3-5 зубчиків.
«Ямничок» — для витискування ритмічних поглиблень від коліщати з зубцями.
«Втискач» — для наколів і втискування елементів інкрустації.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=hSk0WSVX0Ps
