Рідина

Рідина, -ни, ж. Жидкость, жижица. Константиногр. у. См. Рідота.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Рідина́ — один з основних агрегатних станів речовини поряд із газом та твердим тілом. Від газу рідина відрізняється тим, що зберігає свій об'єм, а від твердого тіла тим, що не зберігає форму.

Рух рідин та тіл в рідинах вивчає розділ фізики гідродинаміка, будову та фізичні властивості рідин — фізика рідин, складова частина молекулярної фізики. Рідина — конденсований агрегатний стан речовини, проміжний між твердим та газоподібним. Фізичне тіло, якому притаманні:

плинність, на відміну від твердого тіла; достатньо мала зміна об’єму (при зміні тиску й температури), на відміну від газу.

Ідеа́льна рідина́ — уявна рідина, позбавлена в'язкості і теплопровідності та процесів, пов'язаних з ними. У ідеальної рідини відсутнє внутрішнє тертя, тобто немає дотичних напружень між двома сусідніми шарами, вона неперервна і не має структури. Така ідеалізація допустима у багатьох випадках для течій, що розглядаються в гідроаеромеханіці, і дає хороший опис реальних течій рідин і газів на достатній відстані від омиваних твердих поверхонь і поверхонь розділу з нерухомим середовищем. Буферна рідина – рідина, яка розділяє дві інші рідини з метою попередження їх змішування й утворення небажаних сумішей, збільшення повноти заміщення, руйнування глинистих кірок тощо; застосовується під час буріння і ремонту свердловин, головним чином для попередження змішування бурового і тампонажного розчинів і очищення стінок свердловин. Рідина двофазна (багатофазна) – рідина, що містить суспендовані домішки: тверді частинки, краплі іншої рідини, бульбашки газу або пари (даної рідини); названі домішки у вигляді твердих частинок або крапель іншої рідини можуть бути легші або важчі відповідних об’ємів заданої рідини (нафта, бурові промивні рідини, цементні суспензії тощо). Рідина, яка не містить названих компонентів, називається однофазною.