Рядовик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядовик, -ка, м. 1) Рядовой (о козакѣ, солдатѣ). Г. Барв. 443. Черниговської сотні козак рядовик. Костом. 7. 70. 2) Раст. Sanguisorba officinalis L. ЗЮЗО. І. 135.
Академічний тлумачний словник
РЯДОВИ́К, а, чол., розм., заст., військ. Те саме, що рядовий 3. Унтер-офіцера вірного не знайшли послати, а мене, рядовика, послано (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 443).
Орфографічний словник української мови
Рядовик
іменник чоловічого роду, істота
солдат
рідко
