Рубок
Рубок, -бка, м. 1) Тонкое полотно. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкі вибірає та кроїть та приміряє на панночку. МВ. (О. 1862. III. 39). Шила кошульку з тонкого рубку. Мет. 176. 2) Тонкій перкалевый или батистовый платокъ. Гол. Од. 27. Гол. III. 303. Шовковий пояс крижі покрив, тонкий рубок на всю голову. Чуб. III. 403. Увила головку в рубок тонесенький. Гол. І. 64. Ум. Рубо́чок, рубонько. Гол. IV. 441. Один рубонько голову завивати, другий рубонько дитятко повивати. Гол. II. 596.
Зміст
Сучасні словники
РУБО́К, бку́, ч., заст.
1. Сорт лляного полотна. Шила кошульку з тонкого рубку (Сл. Гр.); Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкії вибирає та кроїть та приміряє на панночку (Вовчок, І, 1955, 107).
2. Хустка з батисту або перкалю. Тонкий рубок на всю голову (Сл. Гр.); І оце вже коло його, і одкида [дівчина] рубок з лиця, і чує Остап любії слова й пізнає козачку-дівчину з русою косою, невільничку турецьку (Вовчок, І, 1955, 335).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 894.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Цитати української літератури з використанням слова рубок
"— Чи посуду спорожните? Чи у себе зоставите? — спитався у вікно па рубок." Мирний Панас - Повія
