Рублений
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Рублений, -а, -е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до рубати 6. Збоку [будинку] тяглися комори, рублені з дубового лісу (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 82); Виняткову майстерність народних зодчих засвідчує рублена у XVIII столітті дубова церква в Данилові (Літературна Україна, 20.IX 1968, 2).
2. у знач. прикм. Зробл. або пригот. з того, що порубано, посічено (про їжу). З риби виготовляють натуральні, паніровані кускові і рублені півфабрикати (Технологія приготування їжі, 1959, 39); Замовив [Арсен] рублені котлети з макаронами — це був його обід, сніданок і вечеря (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 62).
3. у знач. прикм. Збудований зрубом (див. зруб 2 4). Недалеко од будинку складали рублену комору (Панас Мирний, I, 1949, 367); Відмінною рисою житла лісостепу є також втрата основних ознак рубленої хати, бо зруб тут вкритий тонким шаром глини (Дерев'яне зодчество України, 1949, 12).
4. у знач. прикм. З рубцем, обшитий, обметаний. — Докіє, — сказав [Никифір] до невістки. — Подай-но мені свою рублену хустку з скрині, треба сховати портрет, щоб вороги не знищили (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 46).
СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.
| Відмінок | Чол. рід | Жін. рід | Сер. рід | Множина |
| Називний | рублений | рублена | рублене | рубені |
| Родовий | рубленого | рубленої | рубленого | рублених |
| Давальний | рубленому | рубленій | рубленому | рубленим |
| Знахідний | рублений, рубленого | рублену | рублене | рублені, рублених |
| Орудний | рубленим | рубленою | рубленим | рубленими |
| Місцевий | рубленому, рубленім | рубленій | рубленому, рубленім | рублених |
