Рубель

І. Рубель, -бля, м. 1) Длинная жердь, накладываемая сверху воза съ сѣномъ, снопами и притягиваемая за концы веревкою такъ что она удерживаетъ лежащее на возу. 2) Валекъ для катанія бѣлья — толстая плашка съ зарубками и рукоятью. Як гарний рубель, широкий та важенький, так і сорочки гарно покачаєш. Харьк. Ой бив рублем і качалкою. Нп. 3) = Рубеж 1. Шух. І. 206, 209.

ІІ. Рубель, -бля, м. Рубль, денежная единица. Ум. Рублик. Несу рублика золотого викупляти коня вороного. Чуб. V. 586. Ув. Рубляка.

Сучасні словники

діал. маґельни́ця, маґільни́ця, маґель, маґіль (через пол. magiel, maglownica від нім. Mangel) — старовинний прилад для прасування білизни. Являє собою вузьку дерев'яну дошку з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни, яку попередньо намотують на качалку. Старовинний аналог праски.

Ілюстрації

• 
•