Ротеня

Ротеня, -няти, с. Зп до рот

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РОТЕНЯ́, яти, сер. Зменш.-пестл. до рот 1. Малеча шумно обсіла миски і весело до їжі взялася. Дівчатка деякі в пеленах дітей держали. А вони.. роззявляли ротенята (Андрій Головко, I, 1957, 250); То збоку ускубне [Пліточка черв'яка], То спереду поцупить, То хвостика лизне.. Та ба!.. та ротеня таке узеньке, бач, Що нічого не вдіє, Хоч сядь — та й плач! (Гулак-Артемовський, Байки, 1958, 80).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ротеня, -няти, с. Ротик. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).

Ілюстрації