Росправа

Росправа, -ви, ж. 1) Расправа. К. ЧР. 245. Тягніть Варвару на росправу. Ном. № 3929. Я найду суд і росправу. МВ. І. 134. 2) Статья (литературная). Почав Квітка іще з 1816 року писати для харьківського журнала росправи про институт. К. Гр. Кв. XVIII. 3) — сільська. Помѣщеніе сельскаго правленія.

Сучасні словники

Розправа — іменник, що має кілька значень у залежності від контексту. В українській мові використовується як у прямому, так і в переносному значенні.

1. Кара, жорстке покарання, помста Розправа — це насильницька дія, часто з елементом жорстокості, що має на меті помститися, покарати, знищити когось.

Приклади:

Вони влаштували криваву розправу над полоненими. Його вбивство було холодною розправою за зраду. Розповідь про сталінські розправи лякала дітей. 2. Суд, розгляд справи (застаріле, урочисте або бюрократичне значення) Може вживатися як судова розправа — тобто судовий процес, розгляд справи, але застаріло або в офіційному стилі.

Приклад:

Справу передали на розправу до воєводи. 3. Зведення рахунків, моральний або фізичний тиск У переносному значенні може означати спробу покарати когось морально, принизити, знищити репутацію.

Приклад:

Це не критика, а відверта розправа з інакодумцями. Синоніми: помста покарання кривава акція суд (у старому значенні)

Ілюстрації