Розігрівати
Розігріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. розігріти, -рію, -єш, гл. Разогрѣвать, разогрѣть, отогрѣть. Гадини ніколи не грій за пазухою, бо як розігрієш, то вкусить. Ном. № 2877.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РОЗІГРІВАТИ і рідко РОЗГРІБАТИ, аю, аєш, недок., РОЗІГРІТИ, ію, ієш, док., перех.
1. Нагріваючи, робити що-небудь теплим, гарячим. В майстерні пахло сосновими стружками й столярним клеєм, якого розігрівав на примусі Карпо Леонтійович (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 188); Чорну ниву лучем з неба розгрівай, кропи росою [весно], бо нам зерно вкласти треба (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 447); — Як ото заліза шмат дочервона розігріти, а тоді водою холодною облити — гартується (Андрій Головко, I, 1957, 173).
2. Підігрівати заново те, що охололо (перев. їжу). Швидкими, звичними рухами розпалив [Тарас Григорович] вогонь і поставив розігрівати вечерю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 304); Посидьте, тітко. Погомонимо ще. Я ковбасу розігрію, підкусимо (Панас Мирний, III, 1954, 35).
3. Підсилювати відчуття тепла в тілі. Несла [зима] спокій у теплу хатину, одягала в тепле одіння, вогнем розігрівала.. руки (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 182); Пізнім вечором я сидів біля печі і розігрівав заморожене тіло (Мирослав Ірчан, II, 1958, 20); Смутно бабі Тимчисі було, хоть сонце, як рідна мама, розігрівало старі кості (Василь Стефаник, I, 1949, 41); Положили ми того чоловіка, роздягли усього як єсть і давай снігом терти.. — й самі розігрілися, й чоловіка розігріли (Гнат Хоткевич, I, 1966, 169).
4. перен. Викликати у кого-небудь сильне нервове збудження. Бились-бились — аж курить, аж іскри скачуть. Розігрів Кирило змія ще лучче [краще], як коваль леміш у горні (Українські народні казки, 1951, 80). ♦ Розігрівати (розігріти) кров — викликати збудженість. Міцна, настояна на червоному перці горілка, розігрівала кров, збуджувала уяву (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 34).
Ілюстрації
|
|
|
|
