Розсуджувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Розсуджувати, -джую, -єш, сов. в. розсудити, -джу, -диш, гл. 1) Разсуживать, разсудить, рѣшить. Розсуджує пригнічених по правді. К. Іов. 79. Зараз не вішають, а поперед розсудять. Ном. № 7445. 2) Разрѣшать, разрѣшить, разгадать. Ой розсуди, бабусенько, сей начудний сон. Чуб. V. 775, 3) Разговорами сплетнями разлучать, разлучить. Женихався, з неї не сміявся, думав моя буде, розраяли та розсудили проклятії люде. Чуб. V. 263.