Розсип
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
І. Ро́зсип, -пу, м. 1) Разсыпъ, разсыпка. Дивимось свіжий розсип: видно брав хтось зерно вночі. Новомоск. у. 2) = Розсипка. Од його всі в розсип, як голуби від шуліки. МВ. І. 72.
ІІ. Розсип, -пи, ж. На Днѣстрѣ: лиманная береговая мель, слегка покрытая водою и во время сѣверныхъ вѣтровъ обнажающаяся на далекое разстояніе. Браун. 52.
