Розвінчувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Розвінчувати, -чую, -єш, сов. в. розвінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Развѣнчивать, развѣнчать. Сами його розвінчали, скинули з престола. ГІ. 101.