Розвора
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Розвора, -ри, ж. 1) Шестъ для удлиненія воза. См. Розворити. 2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. Ном. № 6594. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ. Вх. Лем. 462.
