Розбійство

Розбійство, -ва, с. Разбой. КС. 1883. IV. 773. То розбійство, то гайдамацтво. Левиц. І. 535.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Грабіж, що супроводжується погрозами, вбивством і т. ін.; розбій. [Марк:] Я з Габріелем ходив до коменданта міста жалітися на це нечуване розбишацтво, і комендант, як бачите, наказав закувати нас в ланцюги і покарати разом з вами лютою смертю (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 63); Дався взнаки Ведмідеві брат Окуня. Ще довго пам'ятатиме він його розбишацтво (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 396).

2. збірн. Люди, які займаються грабежем, розбоєм; розбишаки. [Руфін:] То шлях непевний, — всякий люд бродячий, усяке розбишацтво там буває, а ти смерком ідеш, самотня жінка... (Леся Українка, II, 1951, 343).

Ілюстрації

Див. також

розбишацтво, грабунок, грабіж, бандитизм, харцизство.

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 610.