Розбагатіти

Розбагатіти

Словник Грічненка

Розбагатіти, -тію, -єш, гл. Розбагатѣть. Так розбагатіла! поли деру та спину латаю. Ном. № 1545.

Словник української мови Академічний тлумачний словник

РОЗБАГАТІТИ, ію, ієш, док. Стати багатим. — А може, й забудеш? Розбагатієш, у Київ Поїдеш з панами, Найдеш собі шляхтяночку, Забудеш Оксану! (Тарас Шевченко, I, 1963, 90); Оврам Роздобудько колись розбагатів, знайшовши десь коло Черкас прадавній золотий скарб (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 258); // на що, розм. Придбати, одержати що-небудь. Одним двигуном не обійдуться, другого доведеться ставити на господарському дворі — качати воду, крутити віялку.., соломорізку й іншу техніку, на яку розбагатіють (Юрій Яновський, Мир, 1956, 102); // на чому. Дістати щось як основу для створення багатства, достатку. — Ніде тепер, паночку, нема легкого хліба. І ваш — тяжкий, мов камінь. Неслава, поговір іде про вас, що дуже ви бідні. То візьміть від мене свій подарунок, може, хоч на ньому розбагатієте (Михайло Стельмах, I, 1962, 442).

Див.також

http://sum.in.ua/s/rozbaghatityhttp://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/51206-rozbaghatity.html#show_point