Рогачка

Рогачка, -ки, ж. 1) Рогатая овца. Вх. Лем. 461. 2) = Рогатівка. Грин. III. 270. Шо за мода, шо за мода все шапки рогачки. Чуб. V. 1194. 3) Раст. Sisymbrium pannonicum. 4) Насѣк. уховертка. Харьк. г. 5) Двузубая кирка, двузубыя вилы для выбрасыванія навоза. 1. Те саме, що рогатка 1. І Хуан наш догадався, Як пройти через рогачки (Володимир Самійленко, I, 1958, 260); Йому приснився ліс Могильницький, приснилось любиме узлісся, рогачка, що закриває в'їзд до лісу (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 312).

2. Дерев'яний, з виступаючими кінцями нашийник для свійських тварин, який не дає їм змоги пройти крізь вузький прохід.

Сучасні словники

РОГА́ЧКА, и, жін.

1.РОГА́ЧКАте саме, що рогатка 1. І Хуан наш догадався, Як пройти через рогачки (Володимир Самійленко, I, 1958, 260); Йому приснився ліс Могильницький, приснилось любиме узлісся, рогачка, що закриває в'їзд до лісу (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 312).

2.РОГА́ЧКА дерев'яний, з виступаючими кінцями нашийник для свійських тварин, який не дає їм змоги пройти крізь вузький прохід.

3.РОГА́ЧКА розм. Рогата вівця.

4.РОГА́ЧКА ент. Те саме, що щипавка.

5.РОГА́ЧКАПереносна загорожа у вигляді довгастого бруса, що тримається на зроблених навхрест стояках. Дорогу їм перегородили міцні сталеві рогатки, замасковані кущами (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 119); Міщани й чернь.. закрили колючими рогатками всі виїзди з містечка (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 291); На заставах вартові прибирали нічні рогатки, борюкалися, щоб зігрітися (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 212); тільки мн., перен. Взагалі якісь свідомо створені перешкоди. Бронко.. мовчки пробивався вперед, до сцени. По рухах Бронкової голови та спини Ольга здогадувалась, що місцями йому ставили рогатки з колін, а місцями мало що не на руках перекидали його на ряд вперед (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 474); Щоб уникнути рогаток царської цензури, Леся Українка вдавалася до езопівської мови (Радянське літературознавство, 4, 1963, 60).

6.РОГА́ЧКАДерев'яна розвилка з прив'язаною до обох кінців гумовою стьожкою для метання чого-небудь. Самі глядачі покарали нахабу: картечини з декількох рогаток подіяли безвідмовно (Юрій Яновський, II, 1954, 27); — Яка це зброя! От у мене торік рогатка була, з неї і в горобця можна влучити (Олесь Донченко, V, 1957, 396).

7.РОГА́ЧКАзаст. Металевий обруч з довгими вістрями, який з метою покарання одягається в'язневі на лице і замикається на шиї.

Ілюстрації

Джерела та література

Словник