Роботящий

Роботящий, -а, -е. Работящій, трудолюбивый. Ручки ж мої роботящі, чом не робите? Чуб. V. 777.

Сучасні словники

РОБОТЯ́ЩИЙ, а, е. Старанний, завзятий у праці; працьовитий. Приязлива [Галочка] до усякого, як красна весна, звичайна проти усякого, як панянка, а роботяща, як бджілка (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314); Народ у колгоспі був дружний, роботящий, прекрасно міг сполучати державні інтереси з особистими (Остап Вишня, I, 1956, 423); По хвилині тільки пилюка вже танула на тому місці, де стояв розмальований фургон кінопересувки — помчала роботяща кінотрудівниця на відділок (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 175).

// Належний, власт. працьовитим людям.

Ілюстрації

Медіа

.

Іншими мовами

industrious (англійська)
fleißig (німецька)
pracowity (польська)
prizadevni (словенська)
usilovný (словацька)
работящий (російська)

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 588:

http://sum.in.ua/s/robotjashhyj