Рику-рику!

Рику-рику! меж., выражающее подражаніе рычанію или реву животнаго. Корівонька рикурику! Рудч. Ск. І. 50.

Сучасні словники

РИК - сильний рев тварин (перев. свійських), злісне ричання (хижаків).
РИК - гучний, різкий крик, що нагадує ричання.
РИК - будь-який різкий, сильний звук.

Вживання в літературі

• Дикий рик раненого медведя розлягався чимраз дужче (Фр., VI, 1951, 14)

• Панський двір все голосніше реве. Корови не мукають вже, а хриплим, скрипучим риком, повним одчаю і муки, кличуть рятунку (Коцюб., І, 1955, 61)

• Він пригадав, як колись, почувши оленячий рик у лісах, збирались на цьому дворі, сідлали коней вої [воїни] (Скл., Святослав, 1959, 11)

• Іраклій смикнув за шнур. Гармата з риком аж підплигнула, і ту ж мить чорний дим стовпом повалив з головного танка, і він спинивсь (Головко, І, 1957, 288)

• Поверталися з паші корови. Вулиці й двори виповнювалися нетерплячим ревінням (О. Сизоненко)

• Бач, яку підняли собаки ревняву (Словник Б. Грінченка);

• Незадовго чутно було крик і ревіт Василя (І. Франко)

• В цю хвилину чути якесь рикання, а потім дівочий сміх і вереск біля статуї лева (І. Кочерга)

• Коли шумлять-дзвенять світи від рику раненого лева, лисиці брешуть на щити і кличе див поверху древа! (М. Рильський)

Синоніми

• РЕВІ́ННЯ

• РЕВ

• РЕ́ВИЩЕ розм.

• РЕ́ВНЯВА розм.

• РЕ́ВІТ діал.

• РИ́КАННЯ

• РИК, РИЧА́ННЯ, МУ́КАННЯ

Ілюстрації

А ви знали?

• Ягуар є єдиним представником сімейства котячих, який не вміє ричати.

• Ричання тигра — це спосіб спілкування, при агресії ця кішка шипить і фиркає, а не ричить.

• Голоса тигрів настільки відрізняються, що їх вважають унікальними, по голосу тварини здалеку визначають, від кого саме йдуть звуки.

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 533.