Рикати

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 1.2 Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
2 Іноземні словники
- 2.1 Словари и энциклопедии на Академике
3 Ілюстрації
4 Медіа
- 4.1 [1]

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РИКАТИ, аю, аєш, недок., РИКНУТИ, ну, неш, док.

1. неперех. Видавати рик (про тварин). У тому місці, де риба підскакувала, ведмідь гатив лапами по воді. Замість риби попадалося каміння. Він відкидав його злісно вбік і люто рикав (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 315); — А що то за рик, діду? .. — Рикають олені, — тримав на голові в дівчини свою руку Ант (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 9); Велика чорна корова заплуталася рогами в тоненьке гілля і люто робила собі серед нього дорогу, а за нею рикало двоє величезних телят (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 121); — В мене аж отут похололо, коли він [леопард] рикнув, — поклавши руку на живіт, зізналась мадам Шило (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 135); // перен. Створювати різкі, сильні звуки, що нагадують рик тварин. Наче звір, рикає море; А плавці вже бачать горе (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 127); І рикнули роги, крик бою гуде... Оце ж то загибіль [загибель] хозарам іде! (Іван Франко, XI, 1952, 464).

2. перех. і без додатка, перен., розм. Говорити що-небудь грубо й уривчасто. Іззаду Тягнирядно.. спинився, уперся, як віл, і мусили вести до підводи силою, а він бився в руках і хрипло рикав огидну лайку (Андрій Головко, II, 1957, 185); — Стій! Стріляю! — рикає вартовий (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 144); — Мовчіть, стара потворо! — рикнув Андруша (Ольга Кобилянська, II, 1956, 299).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 534.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Рика́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. рикнути, -ну, -неш, гл. 1) Рычать, рыкнуть. Вовк як рикнув, збіглось вовків щось із тисячу. Рудч. Ск. І. 32. 2) Ревѣть, заревѣть. Рикає віл. Н.-Волын. у. Теля рикає, а корова десь пішла. Каменец. у. Рикнув віл на сім сіл. Ном. стр. 290. 3) Грозно кричать. Рикає, наче лев. К. МБ. II. 124.