Ревучий

Ревучий, -а, -е. Ревучій. По колізеї ревучим громом пронеслась і стихла буря. Шевч. 614. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні, було чути, як реве ревучий. Шевч. 666.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РЕВУ́ЧИЙ, а, е. Який створює, видає рев, ревіння (у 1 знач.). 
Тепер Сеспель опинився в перших рядах, йому здавалось, що хвилина — і він 
ось-ось залишиться віч-на-віч з отим розлюченим ревучим страховиськом [бугаєм] 
(Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 394); Реве та стогне широкий і ревучий Дніпро внизу (Леонід Первомайський, I, 1947, 65);
День і ніч повз ваш будинок котиться залізна орда ревучих, виючих, чадних машин (Павло Загребельний, День.., 1964, 121).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 476.

Ілюстрації