Рачки

Словник Бориса Грінченка

Рачки, нар. = Раком. Робити, хоч києм бити, а їсти, хоч рачки лізти. Ном. № 12184. Евандр у хату рачки ліз. Котл. Ен. V. 16.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РАЧКИ, присл., розм. Спираючись на обидві долоні і на обидва коліна. Василина й Марія поспинались рачки і насилу встали на ноги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 116); Фельдшер викотився з лав перед Чубенкові очі і впав, потім став рачки, мов хотів завити на сонце (Юрій Яновський, II, 1958, 212); Ізсунувся [Микита] тихенько в рів, рачки підліз ближче, висунув голову, дивиться, слухає... (Степан Васильченко, I, 1959, 269); Литка став на коліна й далі поліз рачки (Григорій Епік, Тв., 1958, 254). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 460.

Фразеологічний словник української мови

РАЧКИ лі́зти / полі́зти ра́чки. 1. Ледве йти (через сп’яніння, погане самопочуття і т. ін.). А вже Охрім, На глум усім, П’яненький лізе рачки! (П. Гулак-Артемовський); — Так нахлюпався, що додому рачки ліз (Ю. Збанацький); Виходь же завтра навкулачки, Відтіль полізеш, мабуть, рачки (І. Котляревський). 2. до кого. Принижуватися перед ким-небудь; плазувати. лі́зти ра́ком. Так лізьте ж до Енея раком, Плазуйте перед сим трояком (І. Котляревський). 3. Докладати всіх зусиль, щоб домогтися чогось. Та вже хоч і рачки ліз, а свого доконав! (Укр.. присл..).

ра́чки ла́зити. 1. Бути малою дитиною. З Дем’яном Тимофій народився мало не в один день, разом рачки лазив, разом гуси пас (Ю. Смолич). 2. Дуже сміятися. Коли ж свої витівки показував клоун, усі так сміялися, рачки лазили (З газети). аж ра́ка ла́зити. Кілька разів так дурили хлопці Йойну, а самі сміються, аж рака лазять (І. Франко).

Ілюстрації