Радний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
РАДНИЙ
Радний 1
а, е, діал. Радий.
- З радної душі — з великим бажанням, охоче. Семен був би з радної душі пішов, не так із цікавості.., як для того, щоби десь утекти від хати.
РАДНИЙ 2
ного, чол., іст. Те саме, що радник3.
- Радні поволі стягалися до канцелярії (Василь Стефаник, I, 1949, 73); Громадський уряд — це збірне місце найстатечніших господарів.. Сходилися радні і ті, що колись були в раді.