П’ястися

П’я́сти́ся, пнуся, пнешся, гл. 1) Лѣзть, взбираться, карабкаться. П’явсь, п’явсь на ту гору, не зопнеться. Пнеться, як жаба до гусяти. Чуб. І. 250. П’явся до гетьманування на Вкраїні. К. ХП. 11. 2) Силиться, напрягать силы. Вона взяла і сповила його. От він п’явсь п’явсь, п’явсь п’явсь, не порвав. Чуб. II. 288. Ми чотирі годи п’ялися, платячи аренду, і скотину позбували, так несила наша держати землю. Волч. у.