П’ясти

Зміст

1 Словник Грінченка
2 Сучасні словники
3 Це цікаво
4 Ілюстрації
5 Медіа
6 Джерела

Словник Грінченка

П’ясти, -пну, -пнеш, гл. Пялить, напяливать.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970-1980)

П'ЯСТИ і ПНУТИ, пну, пнеш; мин. ч. п'яв, п'яла, п'яло і пнув, пнула, ло; наказ. сп. пни; недок., перех. Напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед; випинати. * Образно. Вітрила груди пнуть, до сонця весла грають (Павло Тичина, I, 1957, 107);

Широко розкривати (очі); витріщати. Еней з ягою розглядали Всі дива там, які були, Роти свої пороззявляли І очі на лоби п'яли (Іван Котляревський, I, 1952, 148); Надворі темно — хоч око виколи, аж у мене сльози з очей ллються, а я одно їх пну та пну у шибку (Панас Мирний, I, 1954, 188); В президії сидітиме [Марта]!.. Тисяча душ очі на неї пнутиме (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 40).

Тлумачний словник української мови

Пнути, пну, пнеш; мин. ч. п'яв, п'яла, п'яло і пнув, пнула, пнуло; наказ. сп. пни; недок., перех.

Напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед; випинати. Широко розкривати (очі); витріщати.

Словник синонімів

ВДИВЛЯ́ТИСЯ [УДИВЛЯ́ТИСЯ] (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ [УГЛЯДА́ТИСЯ], ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка, ДОДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, РОЗДИВЛЯ́ТИСЯ кого, що, на кого-що й без додатка, ВИТРІЩА́ТИСЯ на кого-що, ДОГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, розм.,ЗОРИ́ТИ на кого-що, розм.,НАЗИРА́ТИ без додатка, розм.,ПРИЗИРА́ТИСЯ до кого-чого, діал., ВПИВА́ТИСЯ [УПИВА́ТИСЯ] в кого-що, ВПИНА́ТИСЯ [УПИНА́ТИСЯ], ВТУ́ПЛЮВАТИСЯ [УТУ́ПЛЮВАТИСЯ], ВСТРОМЛЯ́ТИСЯ [УСТРОМЛЯ́ТИСЯ], ВСТРО́МЛЮВАТИСЯ [УСТРО́МЛЮВАТИСЯ], ПРОНИКА́ТИ, ПРОНИ́ЗУВАТИ, ПРОЙМА́ТИ, ПРОСВІ́ЧУВАТИ, ПРОШИВА́ТИ, ПРОКО́ЛЮВАТИ, ПРОМА́ЦУВАТИ розм., ПРОШТРИ́КУВАТИ розм.,ПОГЛИНА́ТИ, ВБИРА́ТИ [УБИРА́ТИ], Ї́СТИ розм., ЖЕ́РТИ розм., ПРИРОСТА́ТИ до кого-чого,ВПИРА́ТИСЯ [УПИРА́ТИСЯ] в кого-що (у сполуч. зі сл. очима, поглядом); ВСТРОМЛЯ́ТИ [УСТРОМЛЯ́ТИ] в кого-що, ВСТРО́МЛЮВАТИ [УСТРО́МЛЮВАТИ], ВТУ́ПЛЮВАТИ [УТУ́ПЛЮВАТИ], УПИРА́ТИ [ВПИРА́ТИ] (у сполуч. зі сл. очі, погляд). - Док.: вдиви́тися [удиви́тися], вгле́дітися [угле́дітися], вгля́дітися [угля́дітися], придиви́тися, пригле́дітися, пригля́дітися, пригля́нутися, додиви́тися, роздиви́тися, ви́тріщитися, догляді́тися, нази́рити, впи́тися [упи́тися], вп’ясти́ся [уп’ясти́ся], впну́тися [упну́тися], вту́питися [уту́питися], встроми́тися [устроми́тися], прони́кнути, прониза́ти, пройня́ти, проши́ти, проколо́ти, уп’я́лити [вп’я́лити], прома́цати, проштрикну́ти, прирости́, упе́ртися [впе́ртися], встроми́ти [устроми́ти], вту́пити [уту́пити], упе́рти [впе́рти]. З жальним подивом вдивляється мандрівник у найдорожчі місця серед рідних руїн (О. Довженко); Кожна з жінок, удивившись у яку-небудь річ, думала про себе (Панас Мирний); Улас.. з острахом вглядався в море вогнів, що мерехтіли на горизонті (Григорій Тютюнник); Кінорежисер уважно придивлявся до Сашкового обличчя, наче вивчав кожну його рису, кожен рух (Л. Смілянський); За мить вона знову появилася і, близько підійшовши до нас, почала приглядатися (О. Досвітній); Він йшов тихо, додивляючись до кожного куща, чи не хитається він, чи не видно з-за його любої йому постаті (Панас Мирний); - Як же ти зберегла все це? - здивовано розпитував Лекс, роздивляючись вже досить приношені, але зараз такі приємні речі (В. Собко); Він повернув раптом голову до людей і витріщився на них страшно (О. Кобилянська); Роботи в мене було небагато - так я тинявся, до всього доглядаючись, до всього дослухаючись (Марко Вовчок); В однім наметі дід не спить; ..І пильно на поле зорить І на туманні оболоні (М. Драй-Хмара); Все назирав [я], чи не побачу похилого стовбура або вигідної гілки (М. Коцюбинський); Впивався [Брянський] гострим поглядом у поле бою (О. Гончар); Як Христя увійшла з самоваром, він так і упився в неї своїми гострими очима (Панас Мирний); Він напружує очі й впинається ними в рядки (І. Кириленко); Скляними очима він вп’явся в стелю (І. Цюпа); Всі за кущами, присівши, уп’ялися очима в один бік (С. Васильченко); Трифонов зупинився навпроти майора і втупився в нього своїми очима (П. Автомонов); Очі [Матюхи] гостро встромилися в Давида (О. Головко); Почав [Герман] уважно слухати та проникати зором у грубу лісову сутінь (І. Франко); [Лікар] пронизує його ясним, сміливим поглядом (М. Коцюбинський); Там ангел помсти злий, суворий.. Проймав мене знов зором огневим (Леся Українка); "До чого це він гне?" - пронизливими.. очима [Омелян] просвічує Терентія (М. Стельмах); Одчиняючи ворота, прошиває [Катря] мене наскрізь пильним, допитливим поглядом (Я. Качура); Ліниво притягнувши до себе коричневу папку з суворою назвою "Справа", прокурор проколов відвідувача суворим поглядом (Ю. Збанацький); Тимко хмурить брови, промацує очима шелюги (Григорій Тютюнник); Проштрикнула вона недовірливим поглядом Марію (Р. Іваничук); Поглинав [Кузь] багатство очима (Григорій Тютюнник); Глянув на Килину так, наче щойно побачив, і тепер усю її вбирає поглядом (Є. Гуцало); Тільки Стасик жер маму блискучим оком (М. Коцюбинський); Штефан.. приріс очима до Миколи (Я. Галан); - Ну що? - знову кинув Прохор і вперся в нього [Никанора] очима (І. Микитенко); Встромляв [Іван] очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі (М. Коцюбинський); Коли Олекса втуплював у нього свої очі (навчився дивитись проникливо), зайда починав мнятися й плутатись (Г. Хоткевич); Пан лейтенант фон-Бюлов одкидається на спинку розкішного крісла і впирає в мене допитливий погляд своїх сірих очей (П. Колесник).

Це цікаво

Зоровий контакт - зустріч поглядів. Як у будь-якій зустрічі, хто є її ініціатором, але якщо інша сторона приймає запрошення зве погляду або просто підкоряється погляду вимогливому, між людьми встановлюється зоровий контакт, вони дивляться в обличчя один одного.

Встановлення зорового контакту, вміння дивитися в обличчя співрозмовника - найважливіший навик, який сприяє ефективній комунікації, що в перекладі означає - цьому потрібно вчитися, оскільки більшість людей у спілкуванні ховають очі, зоровий контакт між ними - відсутня.

За наявними дослідженнями, під час спілкування люди дивляться очі-в-очі від 20 до 50% часу. Закохані - від 60 до 80%. Керівники професіонали - від 80 до 100% часу спілкування.

В міжособистісному спілкуванні відкритий погляд говорить про довіру до співрозмовника, готовність бути відкритим і щирим. Уникання зорового контакту сприймається як відчуженість, недовіру, закритість.

В діловому спілкуванні вміння тримати погляд на співрозмовника читається як ознака впевненості, сміливості, сили. Часте відведення погляду під час розмови може сприйматися як страх перед співрозмовником, невпевненість у собі. В людині, який добре вміє тримати свій погляд на співрозмовника, оточуючі бачать лідера, головного.

Контакт очима важливий ще й тим, що дозволяє вважати додаткову інформації про людину по його міміці особи, руху очей. Очі - дзеркало душі, і спостерігаючи за очима співрозмовника, можна побачити його справжній настрій. Зоровий контакт дозволяє помітити неузгодженість між словами людини і тим, що відображають очі, побачити, коли він щось приховує або говорить неправду. Людина, що ховає очі від співрозмовника, викликає підозра в щирості своїх слів.

Якщо ви вирішите тренувати вміння дивитися людям в очі, не здійснюйте традиційної помилки: не треба пильно дивитися співрозмовнику на перенісся або в так зване "третє око". Це робить ваш погляд для співрозмовника тисне, а ви втрачаєте огляд особи співрозмовника в цілому. Тим більше не красить людину звичка витріщатися, безцеремонно роздивлятися оточуючих - це не контакт очей, а елементарна невихованість.