П’янство

П’янство, -ва, с. Пьянство. П'ЯНСТВО, а, сер. Постійне надмірне вживання спиртних напоїв; хвороблива пристрасть до них. П'янство — в роботі не товариш (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 207); Були часи, коли він зовсім не пив, як же вхопився вже до п'янства, то пропадав з дому на два-три тижні (Лесь Мартович, Тв., 1954, 245); Мені майже фізично стало в тих умовах важко дихати: п'янство, темнота, доноси (Степан Васильченко, IV, 1960, 35); — Боюсь, що посумує [Левко], понудьгув отак якийсь час, а потім зірветься чи в п'янство, чи в якийсь розбій (Михайло Стельмах, I, 1962, 604).

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.

Том 3, ст. 505.

Посилання: <a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/50317-pjanstvo.html" title="П'ЯНСТВО. Словник української мови Б.Грінченка.">П'ЯНСТВО. Словник української мови Б.Грінченка.</a>