П’яльці
П’я́льці и п’я́льця, -ців, м. мн. Пяльцы. Мальовані п’яльці. Мет. 20. Ум. П’я́лечка. З п’ялечок не вставає, голочок не випускає. Грин. III. 201.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
П'ЯЛЬЦІ, ів, П'ЯЛЬЦЯ, лець, мн. Пристрій для рукоділля у вигляді рамки, на якій закріплюється розтягнута тканина. Як навіжена, кидалася Настя по тісному гарему, натикалася на подушки і п'яльці, розкидані по килимах (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 19); На шовкову тканину, натягнену на дерев'яні п'яльці, лягають різноколірні фарби. Художниця робить своє діло впевнено, вправно (Вечірній Київ, 11.III 1957, 3); Купи мені, моя мати,.. мальовані п'яльця, Щоб вишити козаченьку червоні рукавця (Павло Чубинський, V, 1874, 17); Ніхто краще за неї не гаптував у п'яльцях, ніхто рівніше не виводив прутика (Панас Мирний, IV, 1955, 337).
Вікіпедія
П'яльці - пристосування для вишивання, дерев’яна розсувна рама. Частіше округлої чи еліпсоїдної форми різної величини. Можуть складатися також з чотирьох брусків з утопленими в пазах гачками. Гачки на рамі служать для наколювання тканини, а тому повинні бути з гострими кінчиками і не виступати над брусками рами. Гачки і бруски рами покриваються хімічно стійким лаком для запобігання іржавіння і забруднення. Після наколювання і натягу тканин и на раму її положення фіксується гвинтами-баранчиками, що роблять раму стійкою.
Іншомовні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Пяльцы, Пяльце, Пяльца — приспособление для вышивания, которое используют при работе с вышивками большой площади.Слово Пяльцы произошло от слова пялить — растягивать, распинать, туго натягивать.[1] В свою очередь слов пялить происходит от пяло «рама, на которую напяливается кожа» (праслав. *pędlo < pendlo (англ. экв. spindle, нем. — Spindel), *pęti «натягивать», ср. лит. pinklas «повязка», лтш. pineklis «(лошадиные) пута, кандалы»; см. Траутман, ВSW 219; Зеленин, ИОРЯС 10, 2, 455; Преобр. II, 167 и сл.). Числительное "пять", вероятно, однокоренное слово. Числительное "пять" в родстве со словом "пясть" - кисть руки с растопыренными пальцами. Если пространство между растопыренными пальцами руки стало известно мерою длинны (пядь), то количество растопыренных пальцев могло стать числом вообще, назвавшись именем того действия, в силу которого количество пальцев становится более явственным (глагол "пять" = растопыривать). Корень этого слова - "пя", вероятнее всего восточного происхождения.[2]