Пілка
Пілка, -ки, ж. 1) Полотнище. Спідниця у сім пілок. 2) Родъ холстинной шали, надѣваемой женщинами на плечи. Гол. Од. 77. 3) Рыболовный снарядъ: родъ бредня. Вх. Пч. II. 21.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПІ́ЛКА, и, жін. 1. Відрізаний для пошиття одягу шматок тканини на всю її ширину. Юзя встала, а Дарка розп'яла на ній спідничку, шукаючи швів та рахуючи пілки (Леся Українка, III, 1952, 643); Широкими, на вісім пілок, спідницями Параска по хаті війнула (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 223); // розм. Шматок матерії взагалі. Він повертає до хати і помічає на призьбі якусь мисочку, прикриту зверху замість пілки листком лопуха (Михайло Стельмах, II, 1962, 104). 2. Підстилка на підлогу, долівку і т. ін. На першій [підводі], ..на соломі, застеленій квітчастою пілкою, сиділо двоє (Василь Козаченко, Нові Потоки, 1948, 251). 3. Зменш. до пола. Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 534.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Пілка, -ки, ж. 1) Полотнище. Спідниця у сім пілок. 2) Родъ холстинной шали, надѣваемой женщинами на плечи. Гол. Од. 77. 3) Рыболовный снарядъ: родъ бредня. Вх. Пч. II. 21.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ПІ́ЛКА, и, ж. 1. Відрізаний для пошиття одягу шматок тканини на всю її ширину. Юзя встала, а Дарка розп’яла на ній спідничку, шукаючи швів та рахуючи пілки (Л. Укр., III, 1952, 643); Широкими, на вісім пілок, спідницями Параска по хаті війнула (Горд., II, 1959, 223); // розм. Шматок матерії взагалі. Він повертає до хати і помічає на призьбі якусь мисочку, прикриту зверху замість пілки листком лопуха (Стельмах, II, 1962, 104). 2. Підстилка на підлогу, долівку і т. ін. На першій [підводі], ..на соломі, застеленій квітчастою пілкою, сиділо двоє (Коз., Нові Потоки, 1948, 251). 3. Зменш. до пола́. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 534. Пілка, ки, ж. 1) Полотнище. Спідниця у сім пілок. 2) Родъ холстинной шали, надѣваемой женщинами на плечи. Гол. Од. 77. 3) Рыболовный снарядъ: родъ бредня. Вх. Пч. II. 21. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 186.