Піділляти

Піділля́ти, -ллю́, -ллєш, гл. = Підлити. Піділляла руточку дрібними слізоньками. Грин. ІІІ. 524.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПІДІЛЛЯ́ТИ див. підливати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 429.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Піділляти, -ллю́, -ллєш, гл. = підлити. Піділляла руточку дрібними слізоньками. Грин. ІІІ. 524.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПІДІЛЛЯ́ТИ див. підлива́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 429. Піділляти, ллю́, ллєш, гл. = Підлити. Піділляла руточку дрібними слізоньками. Грин. ІІІ. 524. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 166.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1ляти — лію, лієш, ліє, Пт. 1. Випускати рідину, виливати, наливати. Налієш молока в тоты два дзбанкы. 2. Лити. Дойдж ліє юж два дны. Ляти в ґардло (напиватись) … Словник лемківскої говірки • 2стрѣляти — Стрелять стрѣляти (3) 1. Пускать стрелы из лука. 1097: Единою подступиша к граду под вежами, онѣм же бьющим с града, и стрѣляющим межи собою, идяху стрѣлы акы дождь. Пов. врем. лет, 180 (1377 г. ← нач. XII в.). 1229: Стрѣляющимъ на градъ инѣмь… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве" • 3Рострѣляти — убить стрелами (1): Млъвитъ Гзакъ Кончакови: Аже соколъ къ гнѣзду летитъ, соколича рострѣляевѣ своими злачеными стрѣлами. 43. Ср. Растрѣляти убить стрелами. 907: А их же имаху плѣнникы, овѣхъ посекаху, другиа же мучаху, иныя же растреляху … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве" • 4відділяти — я/ю, я/єш і відді/лювати, юю, юєш, недок., відділи/ти, ілю/, і/лиш, док., перех. 1) Розділяючи, відгороджувати від чого небудь. || Розділяти, відмежовувати собою; бути межею, перепоною між чим , ким небудь. || Розділяти, відмежовувати (про певний … Український тлумачний словник • 5приділяти — я/ю, я/єш, недок., приділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) кому, чому, для кого – чого.Віддавати, присвячувати кому , чому небудь певний час. || тільки кому, чому. Надавати певне місце кому , чому небудь у розповіді, літературному творі і т.… … Український тлумачний словник • 6уділяти — (вділя/ти), я/ю, я/єш, недок., уділи/ти (вділи/ти), уділю/, уді/лиш, док., перех. 1) Виділяти для кого небудь частину чогось, ділитися чим небудь. || Заощаджувати, відкладати що небудь з метою зберігання. || Давати у розпорядження (місце),… … Український тлумачний словник • 7обділяти — я/ю, я/єш, недок., обділи/ти, ділю/, ді/лиш, док. 1) Ділячи що небудь, роздавати кожному; наділяти багатьох чим небудь. || Давати, дарувати певну кількість чого небудь одній особі; наділяти. || перен. Надавати яких небудь властивостей, якостей і… … Український тлумачний словник • 8переділяти — я/ю, я/єш, недок., переділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Розділяти що небудь на частини. 2) Ділити, розподіляти що небудь на частини ще раз, повторно або заново, по іншому … Український тлумачний словник • 9поділяти — я/ю, я/єш, недок., поділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Ділити що небудь на частини. || Відмежовувати, роз єднувати собою що небудь. || Бути межею між частинами чого небудь. || Розподіляти що небудь між кимсь. || тільки док., кого, розм.… … Український тлумачний словник • 10розділяти — я/ю, я/єш і рідко розді/лювати, юю, юєш, недок., розділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Ділити що небудь на частини, шматки і т. ін. || Поділяти (колектив людей) на менші одиниці. || Класифікувати за певними ознаками. || перен. Певним чином… … Український тлумачний словник • 11відділяти — I 1) = відділювати, відділити (що від чого бути межею, перепоною між чим / ким н.), відділювати, розділяти, розділити (кого що), відмежовувати, відмежувати, відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити; ділити (кого що), розмежовувати … Словник синонімів української мови • 12застріляти — я/ю, я/єш, док., розм. Почати стріляти … Український тлумачний словник • 13наділяти — я/ю, я/єш, недок., наділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Виділяти комусь частину чого небудь для користування. || Давати що небудь у подарунок; обдаровувати. 2) перен. Виражати прихильність, вдячність і т. ін. у нагороду за що небудь. 3)… … Український тлумачний словник • 14перерозподіляти — я/ю, я/єш, недок., перерозподі/лювати, юю, юш, недок., перерозподіли/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. Розподіляти заново, по іншому … Український тлумачний словник • 15підрозділяти — я/ю, я/єш, недок., підрозділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. Робити поділ на групи, класи за якими небудь спільними ознаками; класифікувати. || Ділити частину, розділ чого небудь на менші частини. Підрозділяти главу на параграфи … Український тлумачний словник • 16постріляти — і рідко постреля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) перех. Стріляючи, вбити всіх чи багатьох. || Пострілами з вогнепальної зброї заподіяти кому небудь численні рани; пробити, прострелити щось у багатьох місцях. 2) перех. Стріляючи, витратити, використати… … Український тлумачний словник • 17розподіляти — я/ю, я/єш, недок., розподіли/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Ділити щось між ким , чим небудь, даючи кожному окрему частку. || Призначати на яку небудь посаду, роботу. || Розміщувати, розташовувати кого небудь десь. Розподіляти обов язки. 2)… … Український тлумачний словник • 18стріляти — я/ю, я/єш, недок., розм., рідко стрі/лити і стре/лити, лю, лиш, док. 1) неперех. Робити постріли. || розм. Здавлюючи між пучками що небудь слизьке, з силою випускати його. || тільки недок. Уміти користуватися вогнепальною зброєю, добре влучати в… … Український тлумачний словник • 19уціляти — див. вціляти … Український тлумачний словник • 20вистріляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації