Підривати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

І. Підрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. підрити, -рию, -єш, гл. Подрывать, подрыть. Хто мимо йде, псує та ламле і вепр дубрівний підриває. К. Псал. 187.

ІІ. Підрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.