Півголосом

Півго́лосом, нар. Въ полголоса. Желех.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
- 2.1 Словари и энциклопедии на Академике
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Цікаві факти
- 5.1 Матеріал з Вікіпедії

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПІВГО́ЛОСОМ, присл. Тихо, стишеним голосом. Хор заспівав тихо, півголосом, — так тихо, що через спів було чути, як на колесах дзюрчала та булькотала вода (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 100); Люди перемовлялися півголосом, короткими фразами, в яких відчувалися побоювання і тривога (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 16). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 378.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Півголосом нар. Въ полголоса. Желех.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПІВГО́ЛОСОМ, присл. Тихо, стишеним голосом. Хор заспівав тихо, півголосом, — так тихо, що через спів було чути, як на колесах дзюрчала та булькотала вода (Н.-Лев., IV, 1956, 100); Люди перемовлялися півголосом, короткими фразами, в яких відчувалися побоювання і тривога (Добр., Ол. солдатики, 1961, 16). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 378. Півголосом нар. Въ полголоса. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 156.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1півголосом — присл. Тихо, стишеним голосом … Український тлумачний словник • 2півголосом — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови • 3тихо — 1) присл. слаб(к)о, неголосно, негучно, глухо, приглушено; мовчки (не розмовляючи); нишком, нишком тишком, тишком нишком, тишком, знишка, тихцем (не порушуючи тиші); стиха, потиху, стиха[у], у[в]півголоса, напівголосно, напівголосом, напівголоса … Словник синонімів української мови • 4жуграти — жуграм, раш, Ол. Журчати; говорити півголосом щось неприємне, дорікати. Він завше жуграт до матери … Словник лемківскої говірки • 5шемрати — шемрам, раш, Вр. 1. Шелестіти; робити шелест, шерех. 2. Говорити невиразно і півголосом, мимрити, несміло висловлювати своє невдоволення; копошитися, шептати, шуміти … Словник лемківскої говірки