Пшоняник
Пшоня́ник, -ка, м. Блинъ изъ пшена.
ПШОНЯНИК, -а, ч. Пшоняник Іменник, чоловічий рід.
1. Кулінарне значення: Пшоня́ник — це традиційна українська страва або випічка, основним інгредієнтом якої є пшоно (тобто очищене й шліфоване просо). Пшоняник може бути різним за формою та способом приготування:
Пшоняник як каша — варена страва з пшона, яку іноді запікають у печі зі сметаною або молоком.
Пшоняник як запіканка або пиріг — солодкий або солоний виріб із відвареного пшона, часто з додаванням яєць, молока, цукру, сиру, іноді маку чи родзинок. Має щільну структуру, зазвичай запікається в духовці.
Пшоняник як хлібчик — у деяких регіонах так могли називати корж або буханку, спечену з пшоняного борошна чи пшоняної каші.
📍 У традиційній українській кухні пшоняник вважається простою селянською стравою, яку готували як у пісні дні, так і на свята.
2. Діалектне або регіональне значення: У деяких говірках «пшоняник» — це ще й:
людина, яка полюбляє пшоно або часто його їсть;
той, хто вирощує просо або займається його переробкою.
📍 Це значення зараз вживається рідко й має переважно історичний або діалектний характер.
📝 Етимологія: Слово утворене від «пшоно» (зерно проса) з додаванням суфікса -яник, що типово для назв страв або предметів, пов’язаних із певним продуктом.
📚 Приклади вживання: «Бабуся спекла запашного пшоняника на сніданок.»
«У піст мама варить пшоняника з гарбузом — смачно й поживно!»
«На Полтавщині пшоняником називали печену пшоняну бабку з медом і родзинками.»
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
