Пурхати, -хаю, -єш, сов. в. пу́рхнути, -ну, -неш, гл. Порхать, порхнуть. Левиц. Пов. 176. Якась пташка пролетіла.... Я за нею, вона й пурхне. Г. Барв. 352. Я пурхнула у хату. О. 1862. X. 9.
